приро́да (pryróda, “nature”) + -о- (-o-) + знаве́ць (znavécʹ, “expert”)
природозна́вець • (pryrodoznávecʹ) m pers (genitive природозна́вця, nominative plural природозна́вці, genitive plural природозна́вців)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | природозна́вець pryrodoznávecʹ |
природозна́вці pryrodoznávci |
genitive | природозна́вця pryrodoznávcja |
природозна́вців pryrodoznávciv |
dative | природозна́вцеві, природозна́вцю pryrodoznávcevi, pryrodoznávcju |
природозна́вцям pryrodoznávcjam |
accusative | природозна́вця pryrodoznávcja |
природозна́вців pryrodoznávciv |
instrumental | природозна́вцем pryrodoznávcem |
природозна́вцями pryrodoznávcjamy |
locative | природозна́вцеві, природозна́вцю, природозна́вці pryrodoznávcevi, pryrodoznávcju, pryrodoznávci |
природозна́вцях pryrodoznávcjax |
vocative | природозна́вцю pryrodoznávcju |
природозна́вці pryrodoznávci |