From про́ба (próba), from Polish próba.
про́бувати • (próbuvaty) impf (perfective попро́бувати)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | про́бувати, про́бувать próbuvaty, próbuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | про́буваний próbuvanyj impersonal: про́бувано próbuvano |
| adverbial | про́буючи próbujučy |
про́бувавши próbuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
про́бую próbuju |
бу́ду про́бувати, бу́ду про́бувать, про́буватиму búdu próbuvaty, búdu próbuvatʹ, próbuvatymu |
| 2nd singular ти |
про́буєш próbuješ |
бу́деш про́бувати, бу́деш про́бувать, про́буватимеш búdeš próbuvaty, búdeš próbuvatʹ, próbuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
про́бує próbuje |
бу́де про́бувати, бу́де про́бувать, про́буватиме búde próbuvaty, búde próbuvatʹ, próbuvatyme |
| 1st plural ми |
про́буєм, про́буємо próbujem, próbujemo |
бу́демо про́бувати, бу́демо про́бувать, про́буватимемо, про́буватимем búdemo próbuvaty, búdemo próbuvatʹ, próbuvatymemo, próbuvatymem |
| 2nd plural ви |
про́буєте próbujete |
бу́дете про́бувати, бу́дете про́бувать, про́буватимете búdete próbuvaty, búdete próbuvatʹ, próbuvatymete |
| 3rd plural вони |
про́бують próbujutʹ |
бу́дуть про́бувати, бу́дуть про́бувать, про́буватимуть búdutʹ próbuvaty, búdutʹ próbuvatʹ, próbuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | про́буймо próbujmo |
| second-person | про́буй próbuj |
про́буйте próbujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
про́бував próbuvav |
про́бували próbuvaly |
| feminine я / ти / вона |
про́бувала próbuvala | |
| neuter воно |
про́бувало próbuvalo | |