From Latin prōvocō + -увати (-uvaty). Compare Polish prowokować, Belarusian правакава́ць (pravakavácʹ).
провокува́ти • (provokuváty) impf (perfective спровокува́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | провокува́ти, провокува́ть provokuváty, provokuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | провоко́ваний provokóvanyj impersonal: провоко́вано provokóvano |
| adverbial | провоку́ючи provokújučy |
провокува́вши provokuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
провоку́ю provokúju |
бу́ду провокува́ти, бу́ду провокува́ть, провокува́тиму búdu provokuváty, búdu provokuvátʹ, provokuvátymu |
| 2nd singular ти |
провоку́єш provokúješ |
бу́деш провокува́ти, бу́деш провокува́ть, провокува́тимеш búdeš provokuváty, búdeš provokuvátʹ, provokuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
провоку́є provokúje |
бу́де провокува́ти, бу́де провокува́ть, провокува́тиме búde provokuváty, búde provokuvátʹ, provokuvátyme |
| 1st plural ми |
провоку́єм, провоку́ємо provokújem, provokújemo |
бу́демо провокува́ти, бу́демо провокува́ть, провокува́тимемо, провокува́тимем búdemo provokuváty, búdemo provokuvátʹ, provokuvátymemo, provokuvátymem |
| 2nd plural ви |
провоку́єте provokújete |
бу́дете провокува́ти, бу́дете провокува́ть, провокува́тимете búdete provokuváty, búdete provokuvátʹ, provokuvátymete |
| 3rd plural вони |
провоку́ють provokújutʹ |
бу́дуть провокува́ти, бу́дуть провокува́ть, провокува́тимуть búdutʹ provokuváty, búdutʹ provokuvátʹ, provokuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | провоку́ймо provokújmo |
| second-person | провоку́й provokúj |
провоку́йте provokújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
провокува́в provokuváv |
провокува́ли provokuvály |
| feminine я / ти / вона |
провокува́ла provokuvála | |
| neuter воно |
провокува́ло provokuválo | |