провідни́к • (providnýk) m pers (genitive провідника́, nominative plural провідники́, genitive plural провідникі́в)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | провідни́к providnýk |
провідники́ providnyký |
genitive | провідника́ providnyká |
провідникі́в providnykív |
dative | провіднико́ві, провіднику́ providnykóvi, providnykú |
провідника́м providnykám |
accusative | провідника́ providnyká |
провідникі́в providnykív |
instrumental | провіднико́м providnykóm |
провідника́ми providnykámy |
locative | провіднико́ві, провіднику́ providnykóvi, providnykú |
провідника́х providnykáx |
vocative | провіднику́ providnykú |
провідники́ providnyký |
провідни́к • (providnýk) m inan (genitive провідника́, nominative plural провідники́, genitive plural провідникі́в)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | провідни́к providnýk |
провідники́ providnyký |
genitive | провідника́ providnyká |
провідникі́в providnykív |
dative | провіднико́ві, провіднику́ providnykóvi, providnykú |
провідника́м providnykám |
accusative | провідни́к providnýk |
провідники́ providnyký |
instrumental | провіднико́м providnykóm |
провідника́ми providnykámy |
locative | провіднико́ві, провіднику́ providnykóvi, providnykú |
провідника́х providnykáx |
vocative | провіднику́ providnykú |
провідники́ providnyký |