From про- (pro-) + гра́ти (hráty). Russian проигра́ть (proigrátʹ), Belarusian прайгра́ць (prajhrácʹ), Polish przegrać.
програ́ти • (prohráty) pf (imperfective програва́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | програ́ти, програ́ть prohráty, prohrátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | про́граний próhranyj impersonal: про́грано próhrano |
| adverbial | — | програ́вши prohrávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | програ́ю prohráju |
| 2nd singular ти |
— | програ́єш prohráješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | програ́є prohráje |
| 1st plural ми |
— | програ́єм, програ́ємо prohrájem, prohrájemo |
| 2nd plural ви |
— | програ́єте prohrájete |
| 3rd plural вони |
— | програ́ють prohrájutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | програ́ймо prohrájmo |
| second-person | програ́й prohráj |
програ́йте prohrájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
програ́в prohráv |
програ́ли prohrály |
| feminine я / ти / вона |
програ́ла prohrála | |
| neuter воно |
програ́ло prohrálo | |