From про- (pro-) + гримі́ти (hrymíty). Compare Russian прогреме́ть (progremétʹ), Belarusian прагрыме́ць (prahrymjécʹ).
прогримі́ти • (prohrymíty) pf
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | прогримі́ти, прогримі́ть prohrymíty, prohrymítʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | прогримі́вши prohrymívšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | прогримлю́ prohrymljú |
| 2nd singular ти |
— | прогрими́ш prohrymýš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | прогрими́ть prohrymýtʹ |
| 1st plural ми |
— | прогрими́м, прогримимо́ prohrymým, prohrymymó |
| 2nd plural ви |
— | прогримите́ prohrymyté |
| 3rd plural вони |
— | прогримля́ть prohrymljátʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | прогримі́м, прогримі́мо prohrymím, prohrymímo |
| second-person | прогрими́ prohrymý |
прогримі́ть prohrymítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
прогримі́в prohrymív |
прогримі́ли prohrymíly |
| feminine я / ти / вона |
прогримі́ла prohrymíla | |
| neuter воно |
прогримі́ло prohrymílo | |