From просу́нути (prosúnuty) + -ся (-sja). Compare Belarusian прасу́нуцца (prasúnucca), Polish przesunąć się.
просу́нутися • (prosúnutysja) pf (imperfective просо́вуватися or просува́тися)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | просу́нутися, просу́нутись, просу́нуться prosúnutysja, prosúnutysʹ, prosúnutʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | просу́нувшись prosúnuvšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | просу́нуся, просу́нусь prosúnusja, prosúnusʹ |
| 2nd singular ти |
— | просу́нешся prosúnešsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | просу́неться prosúnetʹsja |
| 1st plural ми |
— | просу́немся, просу́немося, просу́немось prosúnemsja, prosúnemosja, prosúnemosʹ |
| 2nd plural ви |
— | просу́нетеся, просу́нетесь prosúnetesja, prosúnetesʹ |
| 3rd plural вони |
— | просу́нуться prosúnutʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | просу́ньмося, просу́ньмось prosúnʹmosja, prosúnʹmosʹ |
| second-person | просу́нься prosúnʹsja |
просу́ньтеся, просу́ньтесь prosúnʹtesja, prosúnʹtesʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
просу́нувся, просу́нувсь prosúnuvsja, prosúnuvsʹ |
просу́нулися, просу́нулись prosúnulysja, prosúnulysʹ |
| feminine я / ти / вона |
просу́нулася, просу́нулась prosúnulasja, prosúnulasʹ | |
| neuter воно |
просу́нулося, просу́нулось prosúnulosja, prosúnulosʹ | |