From про- (pro-) + існува́ти (isnuváty). Compare Belarusian праіснава́ць (praisnavácʹ).
проіснува́ти • (proisnuváty) pf (imperfective існува́ти)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | проіснува́ти, проіснува́ть proisnuváty, proisnuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | — | проіснува́вши proisnuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | проісну́ю proisnúju |
2nd singular ти |
— | проісну́єш proisnúješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | проісну́є proisnúje |
1st plural ми |
— | проісну́єм, проісну́ємо proisnújem, proisnújemo |
2nd plural ви |
— | проісну́єте proisnújete |
3rd plural вони |
— | проісну́ють proisnújutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | проісну́ймо proisnújmo |
second-person | проісну́й proisnúj |
проісну́йте proisnújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
проіснува́в proisnuváv |
проіснува́ли proisnuvály |
feminine я / ти / вона |
проіснува́ла proisnuvála | |
neuter воно |
проіснува́ло proisnuválo |