From про- (pro-) + ґа́вити (gávyty, “to be careless, to be missing out on something due to carelessness”).
проґа́вити • (progávyty) pf (imperfective ґа́вити) (transitive)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | проґа́вити, проґа́вить progávyty, progávytʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | проґа́влений progávlenyj impersonal: проґа́влено progávleno |
adverbial | — | проґа́вивши progávyvšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | проґа́влю progávlju |
2nd singular ти |
— | проґа́виш progávyš |
3rd singular він / вона / воно |
— | проґа́вить progávytʹ |
1st plural ми |
— | проґа́вим, проґа́вимо progávym, progávymo |
2nd plural ви |
— | проґа́вите progávyte |
3rd plural вони |
— | проґа́влять progávljatʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | проґа́вмо progávmo |
second-person | проґа́в progáv |
проґа́вте progávte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
проґа́вив progávyv |
проґа́вили progávyly |
feminine я / ти / вона |
проґа́вила progávyla | |
neuter воно |
проґа́вило progávylo |