From пу́бліка (públika, “public”, noun) + -ічний (-ičnyj, adjective-forming suffix). Compare Russian публи́чный (publíčnyj), Belarusian публі́чны (publíčny), Polish publiczny.
публі́чний • (publíčnyj) (adverb публі́чно, abstract noun публі́чність)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | публі́чний publíčnyj |
публі́чне publíčne |
публі́чна publíčna |
публі́чні publíčni | |
| genitive | публі́чного publíčnoho |
публі́чної publíčnoji |
публі́чних publíčnyx | ||
| dative | публі́чному publíčnomu |
публі́чній publíčnij |
публі́чним publíčnym | ||
| accusative | animate | публі́чного publíčnoho |
публі́чне publíčne |
публі́чну publíčnu |
публі́чних publíčnyx |
| inanimate | публі́чний publíčnyj |
публі́чні publíčni | |||
| instrumental | публі́чним publíčnym |
публі́чною publíčnoju |
публі́чними publíčnymy | ||
| locative | публі́чному, публі́чнім publíčnomu, publíčnim |
публі́чній publíčnij |
публі́чних publíčnyx | ||
| vocative | публі́чний publíčnyj |
публі́чне publíčne |
публі́чна publíčna |
публі́чні publíčni | |