під- (pid-) + ви́щий (výščyj, “higher”) + -ити (-yty)
підви́щити • (pidvýščyty) pf (imperfective підви́щувати) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | підви́щити, підви́щить pidvýščyty, pidvýščytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | підви́щений pidvýščenyj impersonal: підви́щено pidvýščeno |
| adverbial | — | підви́щивши pidvýščyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | підви́щу pidvýšču |
| 2nd singular ти |
— | підви́щиш pidvýščyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | підви́щить pidvýščytʹ |
| 1st plural ми |
— | підви́щим, підви́щимо pidvýščym, pidvýščymo |
| 2nd plural ви |
— | підви́щите pidvýščyte |
| 3rd plural вони |
— | підви́щать pidvýščatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | підви́щмо pidvýščmo |
| second-person | підви́щ pidvýšč |
підви́щте pidvýščte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
підви́щив pidvýščyv |
підви́щили pidvýščyly |
| feminine я / ти / вона |
підви́щила pidvýščyla | |
| neuter воно |
підви́щило pidvýščylo | |