From під- (pid-) + каза́ти (kazáty). Compare Russian подсказа́ть (podskazátʹ), Belarusian падказа́ць (padkazácʹ).
підказа́ти • (pidkazáty) pf (imperfective підка́зувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | підказа́ти, підказа́ть pidkazáty, pidkazátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | підка́заний pidkázanyj impersonal: підка́зано pidkázano |
| adverbial | — | підказа́вши pidkazávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | підкажу́ pidkažú |
| 2nd singular ти |
— | підка́жеш pidkážeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | підка́же pidkáže |
| 1st plural ми |
— | підка́жем, підка́жемо pidkážem, pidkážemo |
| 2nd plural ви |
— | підка́жете pidkážete |
| 3rd plural вони |
— | підка́жуть pidkážutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | підкажі́м, підкажі́мо pidkažím, pidkažímo |
| second-person | підкажи́ pidkažý |
підкажі́ть pidkažítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
підказа́в pidkazáv |
підказа́ли pidkazály |
| feminine я / ти / вона |
підказа́ла pidkazála | |
| neuter воно |
підказа́ло pidkazálo | |