From під- (pid-) + кріпи́ти (kripýty). Compare Russian подкрепи́ть (podkrepítʹ).
підкріпи́ти • (pidkripýty) pf (imperfective підкрі́плювати or підкріпля́ти) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | підкріпи́ти, підкріпи́ть pidkripýty, pidkripýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | підкрі́плений pidkríplenyj impersonal: підкрі́плено pidkrípleno |
| adverbial | — | підкріпи́вши pidkripývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | підкріплю́ pidkripljú |
| 2nd singular ти |
— | підкрі́пиш pidkrípyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | підкрі́пить pidkrípytʹ |
| 1st plural ми |
— | підкрі́пим, підкрі́пимо pidkrípym, pidkrípymo |
| 2nd plural ви |
— | підкрі́пите pidkrípyte |
| 3rd plural вони |
— | підкрі́плять pidkrípljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | підкріпі́м, підкріпі́мо pidkripím, pidkripímo |
| second-person | підкріпи́ pidkripý |
підкріпі́ть pidkripítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
підкріпи́в pidkripýv |
підкріпи́ли pidkripýly |
| feminine я / ти / вона |
підкріпи́ла pidkripýla | |
| neuter воно |
підкріпи́ло pidkripýlo | |