From під- (pid-) + порядкува́ти (porjadkuváty). Compare Belarusian падпара́дкаваць (padparádkavacʹ), Polish podporządkować.
підпорядкува́ти • (pidporjadkuváty) pf (imperfective підпорядко́вувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | підпорядкува́ти, підпорядкува́ть pidporjadkuváty, pidporjadkuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | підпорядко́ваний pidporjadkóvanyj impersonal: підпорядко́вано pidporjadkóvano |
| adverbial | — | підпорядкува́вши pidporjadkuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | підпорядку́ю pidporjadkúju |
| 2nd singular ти |
— | підпорядку́єш pidporjadkúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | підпорядку́є pidporjadkúje |
| 1st plural ми |
— | підпорядку́єм, підпорядку́ємо pidporjadkújem, pidporjadkújemo |
| 2nd plural ви |
— | підпорядку́єте pidporjadkújete |
| 3rd plural вони |
— | підпорядку́ють pidporjadkújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | підпорядку́ймо pidporjadkújmo |
| second-person | підпорядку́й pidporjadkúj |
підпорядку́йте pidporjadkújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
підпорядкува́в pidporjadkuváv |
підпорядкува́ли pidporjadkuvály |
| feminine я / ти / вона |
підпорядкува́ла pidporjadkuvála | |
| neuter воно |
підпорядкува́ло pidporjadkuválo | |