пізна́ти (piznáty) + -ва́ти (-váty)
пізнава́ти • (piznaváty) impf (perfective пізна́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | пізнава́ти, пізнава́ть piznaváty, piznavátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | пізна́ваний piznávanyj impersonal: пізна́вано piznávano |
| adverbial | — | пізнава́вши piznavávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | — |
| 2nd singular ти |
— | — |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | — |
| 1st plural ми |
— | — |
| 2nd plural ви |
— | — |
| 3rd plural вони |
— | — |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | — |
| second-person | — | — |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
пізнава́в piznaváv |
пізнава́ли piznavály |
| feminine я / ти / вона |
пізнава́ла piznavála | |
| neuter воно |
пізнава́ло piznaválo | |