пізна́ти • (piznáty) pf (imperfective пізнава́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | пізна́ти, пізна́ть piznáty, piznátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | пі́знаний píznanyj impersonal: пі́знано píznano |
| adverbial | — | пізна́вши piznávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | пізна́ю piznáju |
| 2nd singular ти |
— | пізна́єш piznáješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | пізна́є piznáje |
| 1st plural ми |
— | пізна́єм, пізна́ємо piznájem, piznájemo |
| 2nd plural ви |
— | пізна́єте piznájete |
| 3rd plural вони |
— | пізна́ють piznájutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | пізна́ймо piznájmo |
| second-person | пізна́й piznáj |
пізна́йте piznájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
пізна́в piznáv |
пізна́ли piznály |
| feminine я / ти / вона |
пізна́ла piznála | |
| neuter воно |
пізна́ло piználo | |