From роз- (roz-) + буди́ти (budýty). Compare Russian разбуди́ть (razbudítʹ), Belarusian разбудзі́ць (razbudzícʹ), Polish rozbudzić.
розбуди́ти • (rozbudýty) pf (imperfective розбу́джувати or розбуджа́ти (rare)) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розбуди́ти, розбуди́ть rozbudýty, rozbudýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | розбу́джений rozbúdženyj impersonal: розбу́джено rozbúdženo |
| adverbial | — | розбуди́вши rozbudývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | розбуджу́ rozbudžú |
| 2nd singular ти |
— | розбу́диш rozbúdyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | розбу́дить rozbúdytʹ |
| 1st plural ми |
— | розбу́дим, розбу́димо rozbúdym, rozbúdymo |
| 2nd plural ви |
— | розбу́дите rozbúdyte |
| 3rd plural вони |
— | розбу́дять rozbúdjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розбуді́м, розбуді́мо rozbudím, rozbudímo |
| second-person | розбуди́ rozbudý |
розбуді́ть rozbudítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розбуди́в rozbudýv |
розбуди́ли rozbudýly |
| feminine я / ти / вона |
розбуди́ла rozbudýla | |
| neuter воно |
розбуди́ло rozbudýlo | |