From роз- (roz-) + грабува́ти (hrabuváty). Compare Belarusian разрабава́ць (razrabavácʹ), Russian разгра́бить (razgrábitʹ), Polish rozgrabić.
розграбува́ти • (rozhrabuváty) pf (imperfective розграбо́вувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розграбува́ти, розграбува́ть rozhrabuváty, rozhrabuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | розграбо́ваний rozhrabóvanyj impersonal: розграбо́вано rozhrabóvano |
| adverbial | — | розграбува́вши rozhrabuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | розграбу́ю rozhrabúju |
| 2nd singular ти |
— | розграбу́єш rozhrabúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | розграбу́є rozhrabúje |
| 1st plural ми |
— | розграбу́єм, розграбу́ємо rozhrabújem, rozhrabújemo |
| 2nd plural ви |
— | розграбу́єте rozhrabújete |
| 3rd plural вони |
— | розграбу́ють rozhrabújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розграбу́ймо rozhrabújmo |
| second-person | розграбу́й rozhrabúj |
розграбу́йте rozhrabújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розграбува́в rozhrabuváv |
розграбува́ли rozhrabuvály |
| feminine я / ти / вона |
розграбува́ла rozhrabuvála | |
| neuter воно |
розграбува́ло rozhrabuválo | |