Hello, you have come here looking for the meaning of the word
розпочинатися. In DICTIOUS you will not only get to know all the dictionary meanings for the word
розпочинатися, but we will also tell you about its etymology, its characteristics and you will know how to say
розпочинатися in singular and plural. Everything you need to know about the word
розпочинатися you have here. The definition of the word
розпочинатися will help you to be more precise and correct when speaking or writing your texts. Knowing the definition of
розпочинатися, as well as those of other words, enriches your vocabulary and provides you with more and better linguistic resources.
Ukrainian
Etymology
From розпочина́ти (rozpočynáty) + -ся (-sja). Compare Belarusian распачына́цца (raspačynácca), Polish rozpoczynać się.
Pronunciation
Verb
розпочина́тися • (rozpočynátysja) impf (perfective розпоча́тися)
- to begin, to commence, to get going, to start
- passive of розпочина́ти impf (rozpočynáty)
Conjugation
Conjugation of розпочина́тися, розпочина́тись, розпочина́ться (class 1a, imperfective, reflexive)
For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
|
infinitive
|
розпочина́тися, розпочина́тись, розпочина́ться rozpočynátysja, rozpočynátysʹ, rozpočynátʹsja
|
participles
|
present tense
|
past tense
|
active
|
—
|
—
|
passive
|
—
|
—
|
adverbial
|
розпочина́ючись rozpočynájučysʹ
|
розпочина́вшись rozpočynávšysʹ
|
|
present tense
|
future tense
|
1st singular я
|
—
|
—
|
2nd singular ти
|
—
|
—
|
3rd singular він / вона / воно
|
розпочина́ється rozpočynájetʹsja
|
бу́де розпочина́тися, бу́де розпочина́тись, бу́де розпочина́ться, розпочина́тиметься búde rozpočynátysja, búde rozpočynátysʹ, búde rozpočynátʹsja, rozpočynátymetʹsja
|
1st plural ми
|
—
|
—
|
2nd plural ви
|
—
|
—
|
3rd plural вони
|
розпочина́ються rozpočynájutʹsja
|
бу́дуть розпочина́тися, бу́дуть розпочина́тись, бу́дуть розпочина́ться, розпочина́тимуться búdutʹ rozpočynátysja, búdutʹ rozpočynátysʹ, búdutʹ rozpočynátʹsja, rozpočynátymutʹsja
|
imperative
|
singular
|
plural
|
first-person
|
—
|
—
|
second-person
|
—
|
—
|
past tense
|
singular
|
plural ми / ви / вони
|
masculine я / ти / він
|
розпочина́вся, розпочина́всь rozpočynávsja, rozpočynávsʹ
|
розпочина́лися, розпочина́лись rozpočynálysja, rozpočynálysʹ
|
feminine я / ти / вона
|
розпочина́лася, розпочина́лась rozpočynálasja, rozpočynálasʹ
|
neuter воно
|
розпочина́лося, розпочина́лось rozpočynálosja, rozpočynálosʹ
|
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “розпочинатися”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “розпочинатися”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “розпочинатися”, in English-Ukrainian Dictionaries
- “розпочинатися”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)
- “розпочинатися”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “розпочинатися”, in Словник.ua (in Ukrainian)