роз- (roz-) + те́рти (térty).
розте́рти • (roztérty) pf (imperfective розтира́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розте́рти roztérty | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | розте́ртий roztértyj impersonal: розте́рто roztérto |
| adverbial | — | розте́рши roztéršy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | розітру́ rozitrú |
| 2nd singular ти |
— | розітре́ш rozitréš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | розітре́ rozitré |
| 1st plural ми |
— | розітре́м, розітремо́ rozitrém, rozitremó |
| 2nd plural ви |
— | розітрете́ rozitreté |
| 3rd plural вони |
— | розітру́ть rozitrútʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розітрі́м, розітрі́мо rozitrím, rozitrímo |
| second-person | розітри́ rozitrý |
розітрі́ть rozitrítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розте́р roztér |
розте́рли roztérly |
| feminine я / ти / вона |
розте́рла roztérla | |
| neuter воно |
розте́рло roztérlo | |