From розчу́лити (rozčúlyty) + -ювати (-juvaty). Compare Belarusian расчу́льваць (rasčúlʹvacʹ), Polish rozczulać.
розчу́лювати • (rozčúljuvaty) impf (perfective розчу́лити)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | розчу́лювати, розчу́лювать rozčúljuvaty, rozčúljuvatʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | розчу́люваний rozčúljuvanyj impersonal: розчу́лювано rozčúljuvano |
adverbial | розчу́люючи rozčúljujučy |
розчу́лювавши rozčúljuvavšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
розчу́люю rozčúljuju |
бу́ду розчу́лювати, бу́ду розчу́лювать, розчу́люватиму búdu rozčúljuvaty, búdu rozčúljuvatʹ, rozčúljuvatymu |
2nd singular ти |
розчу́люєш rozčúljuješ |
бу́деш розчу́лювати, бу́деш розчу́лювать, розчу́люватимеш búdeš rozčúljuvaty, búdeš rozčúljuvatʹ, rozčúljuvatymeš |
3rd singular він / вона / воно |
розчу́лює rozčúljuje |
бу́де розчу́лювати, бу́де розчу́лювать, розчу́люватиме búde rozčúljuvaty, búde rozčúljuvatʹ, rozčúljuvatyme |
1st plural ми |
розчу́люєм, розчу́люємо rozčúljujem, rozčúljujemo |
бу́демо розчу́лювати, бу́демо розчу́лювать, розчу́люватимемо, розчу́люватимем búdemo rozčúljuvaty, búdemo rozčúljuvatʹ, rozčúljuvatymemo, rozčúljuvatymem |
2nd plural ви |
розчу́люєте rozčúljujete |
бу́дете розчу́лювати, бу́дете розчу́лювать, розчу́люватимете búdete rozčúljuvaty, búdete rozčúljuvatʹ, rozčúljuvatymete |
3rd plural вони |
розчу́люють rozčúljujutʹ |
бу́дуть розчу́лювати, бу́дуть розчу́лювать, розчу́люватимуть búdutʹ rozčúljuvaty, búdutʹ rozčúljuvatʹ, rozčúljuvatymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | розчу́люймо rozčúljujmo |
second-person | розчу́люй rozčúljuj |
розчу́люйте rozčúljujte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
розчу́лював rozčúljuvav |
розчу́лювали rozčúljuvaly |
feminine я / ти / вона |
розчу́лювала rozčúljuvala | |
neuter воно |
розчу́лювало rozčúljuvalo |