From руї́на (rujína) + -івни́й (-ivnýj).
руйнівни́й • (rujnivnýj) (adverb руйні́вно, abstract noun руйні́вність)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | руйнівни́й rujnivnýj |
руйнівне́ rujnivné |
руйнівна́ rujnivná |
руйнівні́ rujnivní | |
genitive | руйнівно́го rujnivnóho |
руйнівно́ї rujnivnóji |
руйнівни́х rujnivnýx | ||
dative | руйнівно́му rujnivnómu |
руйнівні́й rujnivníj |
руйнівни́м rujnivným | ||
accusative | animate | руйнівно́го rujnivnóho |
руйнівне́ rujnivné |
руйнівну́ rujnivnú |
руйнівни́х rujnivnýx |
inanimate | руйнівни́й rujnivnýj |
руйнівні́ rujnivní | |||
instrumental | руйнівни́м rujnivným |
руйнівно́ю rujnivnóju |
руйнівни́ми rujnivnýmy | ||
locative | руйнівно́му, руйнівні́м rujnivnómu, rujnivním |
руйнівні́й rujnivníj |
руйнівни́х rujnivnýx |