Inherited from Proto-Slavic *ruxati. By surface analysis, рух (rux) + -ати (-aty).
ру́хати • (rúxaty) impf (perfective пору́хати or ру́шити)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ру́хати, ру́хать rúxaty, rúxatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | ру́хаючи rúxajučy |
ру́хавши rúxavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
ру́хаю rúxaju |
бу́ду ру́хати, бу́ду ру́хать, ру́хатиму búdu rúxaty, búdu rúxatʹ, rúxatymu |
| 2nd singular ти |
ру́хаєш rúxaješ |
бу́деш ру́хати, бу́деш ру́хать, ру́хатимеш búdeš rúxaty, búdeš rúxatʹ, rúxatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
ру́хає rúxaje |
бу́де ру́хати, бу́де ру́хать, ру́хатиме búde rúxaty, búde rúxatʹ, rúxatyme |
| 1st plural ми |
ру́хаєм, ру́хаємо rúxajem, rúxajemo |
бу́демо ру́хати, бу́демо ру́хать, ру́хатимемо, ру́хатимем búdemo rúxaty, búdemo rúxatʹ, rúxatymemo, rúxatymem |
| 2nd plural ви |
ру́хаєте rúxajete |
бу́дете ру́хати, бу́дете ру́хать, ру́хатимете búdete rúxaty, búdete rúxatʹ, rúxatymete |
| 3rd plural вони |
ру́хають rúxajutʹ |
бу́дуть ру́хати, бу́дуть ру́хать, ру́хатимуть búdutʹ rúxaty, búdutʹ rúxatʹ, rúxatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ру́хаймо rúxajmo |
| second-person | ру́хай rúxaj |
ру́хайте rúxajte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ру́хав rúxav |
ру́хали rúxaly |
| feminine я / ти / вона |
ру́хала rúxala | |
| neuter воно |
ру́хало rúxalo | |