святи́тель • (svjatítelʹ) m anim (genitive святи́теля, nominative plural святи́тели, genitive plural святи́телей)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | святи́тель svjatítelʹ |
святи́тели svjatíteli |
genitive | святи́теля svjatítelja |
святи́телей svjatítelej |
dative | святи́телю svjatítelju |
святи́телям svjatíteljam |
accusative | святи́теля svjatítelja |
святи́телей svjatítelej |
instrumental | святи́телем svjatítelem |
святи́телями svjatíteljami |
prepositional | святи́теле svjatítele |
святи́телях svjatíteljax |
vocative | святи́телю svjatítelju |