From симбіо́з (symbióz) + -и́чний (-ýčnyj). Compare Russian симбиоти́ческий (simbiotíčeskij), Polish symbiotyczny.
симбіоти́чний • (symbiotýčnyj) (adverb симбіоти́чно)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | симбіоти́чний symbiotýčnyj |
симбіоти́чне symbiotýčne |
симбіоти́чна symbiotýčna |
симбіоти́чні symbiotýčni | |
genitive | симбіоти́чного symbiotýčnoho |
симбіоти́чної symbiotýčnoji |
симбіоти́чних symbiotýčnyx | ||
dative | симбіоти́чному symbiotýčnomu |
симбіоти́чній symbiotýčnij |
симбіоти́чним symbiotýčnym | ||
accusative | animate | симбіоти́чного symbiotýčnoho |
симбіоти́чне symbiotýčne |
симбіоти́чну symbiotýčnu |
симбіоти́чних symbiotýčnyx |
inanimate | симбіоти́чний symbiotýčnyj |
симбіоти́чні symbiotýčni | |||
instrumental | симбіоти́чним symbiotýčnym |
симбіоти́чною symbiotýčnoju |
симбіоти́чними symbiotýčnymy | ||
locative | симбіоти́чному, симбіоти́чнім symbiotýčnomu, symbiotýčnim |
симбіоти́чній symbiotýčnij |
симбіоти́чних symbiotýčnyx |