From с- (s-) + керува́ти (keruváty). Compare Belarusian скірава́ць (skiravácʹ), Polish skierować.
скерува́ти • (skeruváty) pf (imperfective скеро́вувати)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | скерува́ти, скерува́ть skeruváty, skeruvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | скеро́ваний skeróvanyj impersonal: скеро́вано skeróvano |
adverbial | — | скерува́вши skeruvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | скеру́ю skerúju |
2nd singular ти |
— | скеру́єш skerúješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | скеру́є skerúje |
1st plural ми |
— | скеру́єм, скеру́ємо skerújem, skerújemo |
2nd plural ви |
— | скеру́єте skerújete |
3rd plural вони |
— | скеру́ють skerújutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | скеру́ймо skerújmo |
second-person | скеру́й skerúj |
скеру́йте skerújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
скерува́в skeruváv |
скерува́ли skeruvály |
feminine я / ти / вона |
скерува́ла skeruvála | |
neuter воно |
скерува́ло skeruválo |