From Proto-Slavic *skuti. Cognate with Bulgarian ску́бя (skúbja), Serbo-Croatian скупти/skupti, Slovene oskubiti (“pluck”). Non-Slavic cognates include Gothic 𐌰𐍆𐍃𐌺𐌹𐌿𐌱𐌰𐌽 (afskiuban), Old Norse skúfa and skýfa (“to push, shove”), German schieben, Sanskrit क्षुभ्यति (kṣubhyati, “to shake, be agitated”), Persian آشفتن (âšoftan, “to agitate”). Compare Slovak and Czech chyba.
ску́бти • (skúbty) impf (perfective скубну́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ску́бти skúbty | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | скубучи́ skubučý |
ску́бши skúbšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
скубу́ skubú |
бу́ду ску́бти, ску́бтиму búdu skúbty, skúbtymu |
| 2nd singular ти |
скубе́ш skubéš |
бу́деш ску́бти, ску́бтимеш búdeš skúbty, skúbtymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
скубе́ skubé |
бу́де ску́бти, ску́бтиме búde skúbty, skúbtyme |
| 1st plural ми |
скубе́м, скубемо́ skubém, skubemó |
бу́демо ску́бти, ску́бтимемо, ску́бтимем búdemo skúbty, skúbtymemo, skúbtymem |
| 2nd plural ви |
скубете́ skubeté |
бу́дете ску́бти, ску́бтимете búdete skúbty, skúbtymete |
| 3rd plural вони |
скубу́ть skubútʹ |
бу́дуть ску́бти, ску́бтимуть búdutʹ skúbty, skúbtymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | скубі́м, скубі́мо skubím, skubímo |
| second-person | скуби́ skubý |
скубі́ть skubítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
скуб skub |
ску́бли skúbly |
| feminine я / ти / вона |
ску́бла skúbla | |
| neuter воно |
ску́бло skúblo | |