From слу́жба (slúžba, “service”) + -о́вий (-óvyj). Compare Russian служе́бный (služébnyj), Belarusian службо́вы (službóvy), Polish służbowy.
службо́вий • (službóvyj)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | службо́вий službóvyj |
службо́ве službóve |
службо́ва službóva |
службо́ві službóvi | |
genitive | службо́вого službóvoho |
службо́вої službóvoji |
службо́вих službóvyx | ||
dative | службо́вому službóvomu |
службо́вій službóvij |
службо́вим službóvym | ||
accusative | animate | службо́вого službóvoho |
службо́ве službóve |
службо́ву službóvu |
службо́вих službóvyx |
inanimate | службо́вий službóvyj |
службо́ві službóvi | |||
instrumental | службо́вим službóvym |
службо́вою službóvoju |
службо́вими službóvymy | ||
locative | службо́вому, службо́вім službóvomu, službóvim |
службо́вій službóvij |
службо́вих službóvyx |