Inherited from Proto-Slavic *sъmǫtiti. By surface analysis, с- (s-) + мутити (mutyty).
смути́ти • (smutýty) impf (perfective засмути́ти) (transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | смути́ти, смути́ть smutýty, smutýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | сму́чений smúčenyj impersonal: сму́чено smúčeno |
| adverbial | сму́тячи smútjačy |
смути́вши smutývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
смучу́ smučú |
бу́ду смути́ти, бу́ду смути́ть, смути́тиму búdu smutýty, búdu smutýtʹ, smutýtymu |
| 2nd singular ти |
сму́тиш smútyš |
бу́деш смути́ти, бу́деш смути́ть, смути́тимеш búdeš smutýty, búdeš smutýtʹ, smutýtymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
сму́тить smútytʹ |
бу́де смути́ти, бу́де смути́ть, смути́тиме búde smutýty, búde smutýtʹ, smutýtyme |
| 1st plural ми |
сму́тим, сму́тимо smútym, smútymo |
бу́демо смути́ти, бу́демо смути́ть, смути́тимемо, смути́тимем búdemo smutýty, búdemo smutýtʹ, smutýtymemo, smutýtymem |
| 2nd plural ви |
сму́тите smútyte |
бу́дете смути́ти, бу́дете смути́ть, смути́тимете búdete smutýty, búdete smutýtʹ, smutýtymete |
| 3rd plural вони |
сму́тять smútjatʹ |
бу́дуть смути́ти, бу́дуть смути́ть, смути́тимуть búdutʹ smutýty, búdutʹ smutýtʹ, smutýtymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | смуті́м, смуті́мо smutím, smutímo |
| second-person | смути́ smutý |
смуті́ть smutítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
смути́в smutýv |
смути́ли smutýly |
| feminine я / ти / вона |
смути́ла smutýla | |
| neuter воно |
смути́ло smutýlo | |