From соуи (sui, “vain, futile”), from Proto-Slavic *sujь, from Proto-Slavic *sujeta.
соуета • (sujeta) f
singular | dual | plural | |
---|---|---|---|
nominative | соуета sujeta |
соуетѣ sujetě |
соуетꙑ sujety |
genitive | соуетꙑ sujety |
соуетоу sujetu |
соуетъ sujetŭ |
dative | соуетѣ sujetě |
соуетама sujetama |
соуетамъ sujetamŭ |
accusative | соуетѫ sujetǫ |
соуетѣ sujetě |
соуетꙑ sujety |
instrumental | соуетоѭ sujetojǫ |
соуетама sujetama |
соуетами sujetami |
locative | соуетѣ sujetě |
соуетоу sujetu |
соуетахъ sujetaxŭ |
vocative | соуето sujeto |
соуетѣ sujetě |
соуетꙑ sujety |