From спа́док (spádok), with -ець (-ecʹ) ending. Compare Polish spadkobierca. This etymology is incomplete. You can help Wiktionary by elaborating on the origins of this term.
спадкоє́мець • (spadkojémecʹ) m pers (genitive спадкоє́мця, nominative plural спадкоє́мці, genitive plural спадкоє́мців, feminine спадкоє́миця)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | спадкоє́мець spadkojémecʹ |
спадкоє́мці spadkojémci |
genitive | спадкоє́мця spadkojémcja |
спадкоє́мців spadkojémciv |
dative | спадкоє́мцеві, спадкоє́мцю spadkojémcevi, spadkojémcju |
спадкоє́мцям spadkojémcjam |
accusative | спадкоє́мця spadkojémcja |
спадкоє́мців spadkojémciv |
instrumental | спадкоє́мцем spadkojémcem |
спадкоє́мцями spadkojémcjamy |
locative | спадкоє́мцеві, спадкоє́мцю, спадкоє́мці spadkojémcevi, spadkojémcju, spadkojémci |
спадкоє́мцях spadkojémcjax |
vocative | спадкоє́мцю spadkojémcju |
спадкоє́мці spadkojémci |