спекти́ • (spektý) pf (imperfective пекти́)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | спекти́ spektý | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | спе́чений spéčenyj impersonal: спе́чено spéčeno |
adverbial | — | спі́кши spíkšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | спечу́ spečú |
2nd singular ти |
— | спече́ш spečéš |
3rd singular він / вона / воно |
— | спече́ spečé |
1st plural ми |
— | спече́м, спечемо́ spečém, spečemó |
2nd plural ви |
— | спечете́ spečeté |
3rd plural вони |
— | спечу́ть spečútʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | спечі́м, спечі́мо spečím, spečímo |
second-person | спечи́ spečý |
спечі́ть spečítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
спік spik |
спекли́ speklý |
feminine я / ти / вона |
спекла́ speklá | |
neuter воно |
спекло́ spekló |