From специ́фіка (specýfika) + -увати (-uvaty).
специфікува́ти • (specyfikuváty) impf or pf
biaspectual | ||
---|---|---|
infinitive | специфікува́ти, специфікува́ть specyfikuváty, specyfikuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | специфіко́ваний specyfikóvanyj impersonal: специфіко́вано specyfikóvano |
adverbial | специфіку́ючи specyfikújučy |
специфікува́вши specyfikuvávšy |
present tense (imperfective) | future tense (imperfective) | |
future tense (perfective) | — | |
1st singular я |
специфіку́ю specyfikúju |
бу́ду специфікува́ти, бу́ду специфікува́ть, специфікува́тиму búdu specyfikuváty, búdu specyfikuvátʹ, specyfikuvátymu |
2nd singular ти |
специфіку́єш specyfikúješ |
бу́деш специфікува́ти, бу́деш специфікува́ть, специфікува́тимеш búdeš specyfikuváty, búdeš specyfikuvátʹ, specyfikuvátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
специфіку́є specyfikúje |
бу́де специфікува́ти, бу́де специфікува́ть, специфікува́тиме búde specyfikuváty, búde specyfikuvátʹ, specyfikuvátyme |
1st plural ми |
специфіку́єм, специфіку́ємо specyfikújem, specyfikújemo |
бу́демо специфікува́ти, бу́демо специфікува́ть, специфікува́тимемо, специфікува́тимем búdemo specyfikuváty, búdemo specyfikuvátʹ, specyfikuvátymemo, specyfikuvátymem |
2nd plural ви |
специфіку́єте specyfikújete |
бу́дете специфікува́ти, бу́дете специфікува́ть, специфікува́тимете búdete specyfikuváty, búdete specyfikuvátʹ, specyfikuvátymete |
3rd plural вони |
специфіку́ють specyfikújutʹ |
бу́дуть специфікува́ти, бу́дуть специфікува́ть, специфікува́тимуть búdutʹ specyfikuváty, búdutʹ specyfikuvátʹ, specyfikuvátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | специфіку́ймо specyfikújmo |
second-person | специфіку́й specyfikúj |
специфіку́йте specyfikújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
специфікува́в specyfikuváv |
специфікува́ли specyfikuvály |
feminine я / ти / вона |
специфікува́ла specyfikuvála | |
neuter воно |
специфікува́ло specyfikuválo |