From с- (s-) + поку́тувати (pokútuvaty).
споку́тувати • (spokútuvaty) impf or pf (perfective споку́тати (rare))
biaspectual | ||
---|---|---|
infinitive | споку́тувати, споку́тувать spokútuvaty, spokútuvatʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | споку́туваний spokútuvanyj impersonal: споку́тувано spokútuvano |
adverbial | споку́туючи spokútujučy |
споку́тувавши spokútuvavšy |
present tense (imperfective) | future tense (imperfective) | |
future tense (perfective) | — | |
1st singular я |
споку́тую spokútuju |
бу́ду споку́тувати, бу́ду споку́тувать, споку́туватиму búdu spokútuvaty, búdu spokútuvatʹ, spokútuvatymu |
2nd singular ти |
споку́туєш spokútuješ |
бу́деш споку́тувати, бу́деш споку́тувать, споку́туватимеш búdeš spokútuvaty, búdeš spokútuvatʹ, spokútuvatymeš |
3rd singular він / вона / воно |
споку́тує spokútuje |
бу́де споку́тувати, бу́де споку́тувать, споку́туватиме búde spokútuvaty, búde spokútuvatʹ, spokútuvatyme |
1st plural ми |
споку́туєм, споку́туємо spokútujem, spokútujemo |
бу́демо споку́тувати, бу́демо споку́тувать, споку́туватимемо, споку́туватимем búdemo spokútuvaty, búdemo spokútuvatʹ, spokútuvatymemo, spokútuvatymem |
2nd plural ви |
споку́туєте spokútujete |
бу́дете споку́тувати, бу́дете споку́тувать, споку́туватимете búdete spokútuvaty, búdete spokútuvatʹ, spokútuvatymete |
3rd plural вони |
споку́тують spokútujutʹ |
бу́дуть споку́тувати, бу́дуть споку́тувать, споку́туватимуть búdutʹ spokútuvaty, búdutʹ spokútuvatʹ, spokútuvatymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | споку́туймо spokútujmo |
second-person | споку́туй spokútuj |
споку́туйте spokútujte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
споку́тував spokútuvav |
споку́тували spokútuvaly |
feminine я / ти / вона |
споку́тувала spokútuvala | |
neuter воно |
споку́тувало spokútuvalo |