спо́нжик • (spónžik) m inan (genitive спо́нжика, nominative plural спо́нжики, genitive plural спо́нжиков)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | спо́нжик spónžik |
спо́нжики spónžiki |
genitive | спо́нжика spónžika |
спо́нжиков spónžikov |
dative | спо́нжику spónžiku |
спо́нжикам spónžikam |
accusative | спо́нжик spónžik |
спо́нжики spónžiki |
instrumental | спо́нжиком spónžikom |
спо́нжиками spónžikami |
prepositional | спо́нжике spónžike |
спо́нжиках spónžikax |