с- (s-) + поро́жній (poróžnij, “empty”) + -и́ти (-ýty)
спорожни́ти • (sporožnýty) pf (imperfective спорожня́ти or споро́жнювати)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | спорожни́ти, спорожни́ть sporožnýty, sporožnýtʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | споро́жнений sporóžnenyj impersonal: споро́жнено sporóžneno |
adverbial | — | спорожни́вши sporožnývšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | спорожню́ sporožnjú |
2nd singular ти |
— | спорожни́ш sporožnýš |
3rd singular він / вона / воно |
— | спорожни́ть sporožnýtʹ |
1st plural ми |
— | спорожни́м, спорожнимо́ sporožným, sporožnymó |
2nd plural ви |
— | спорожните́ sporožnyté |
3rd plural вони |
— | спорожня́ть sporožnjátʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | спорожні́м, спорожні́мо sporožním, sporožnímo |
second-person | спорожни́ sporožný |
спорожні́ть sporožnítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
спорожни́в sporožnýv |
спорожни́ли sporožnýly |
feminine я / ти / вона |
спорожни́ла sporožnýla | |
neuter воно |
спорожни́ло sporožnýlo |