From с- (s-) + порожні́ти (porožníty). Compare Polish spróżnić.
спорожні́ти • (sporožníty) pf (imperfective порожні́ти)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | спорожні́ти, спорожні́ть sporožníty, sporožnítʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | спорожні́лий sporožnílyj |
passive | — | — |
adverbial | — | спорожні́вши sporožnívšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | спорожні́ю sporožníju |
2nd singular ти |
— | спорожні́єш sporožníješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | спорожні́є sporožníje |
1st plural ми |
— | спорожні́єм, спорожні́ємо sporožníjem, sporožníjemo |
2nd plural ви |
— | спорожні́єте sporožníjete |
3rd plural вони |
— | спорожні́ють sporožníjutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | спорожні́ймо sporožníjmo |
second-person | спорожні́й sporožníj |
спорожні́йте sporožníjte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
спорожні́в sporožnív |
спорожні́ли sporožníly |
feminine я / ти / вона |
спорожні́ла sporožníla | |
neuter воно |
спорожні́ло sporožnílo |