From the спору́дж- (sporúdž-) stem of споруди́ти (sporudýty) + -увати (-uvaty).
спору́джувати • (sporúdžuvaty) impf (perfective споруди́ти)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | спору́джувати, спору́джувать sporúdžuvaty, sporúdžuvatʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | спору́джуваний sporúdžuvanyj impersonal: спору́джувано sporúdžuvano |
adverbial | спору́джуючи sporúdžujučy |
спору́джувавши sporúdžuvavšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
спору́джую sporúdžuju |
бу́ду спору́джувати, бу́ду спору́джувать, спору́джуватиму búdu sporúdžuvaty, búdu sporúdžuvatʹ, sporúdžuvatymu |
2nd singular ти |
спору́джуєш sporúdžuješ |
бу́деш спору́джувати, бу́деш спору́джувать, спору́джуватимеш búdeš sporúdžuvaty, búdeš sporúdžuvatʹ, sporúdžuvatymeš |
3rd singular він / вона / воно |
спору́джує sporúdžuje |
бу́де спору́джувати, бу́де спору́джувать, спору́джуватиме búde sporúdžuvaty, búde sporúdžuvatʹ, sporúdžuvatyme |
1st plural ми |
спору́джуєм, спору́джуємо sporúdžujem, sporúdžujemo |
бу́демо спору́джувати, бу́демо спору́джувать, спору́джуватимемо, спору́джуватимем búdemo sporúdžuvaty, búdemo sporúdžuvatʹ, sporúdžuvatymemo, sporúdžuvatymem |
2nd plural ви |
спору́джуєте sporúdžujete |
бу́дете спору́джувати, бу́дете спору́джувать, спору́джуватимете búdete sporúdžuvaty, búdete sporúdžuvatʹ, sporúdžuvatymete |
3rd plural вони |
спору́джують sporúdžujutʹ |
бу́дуть спору́джувати, бу́дуть спору́джувать, спору́джуватимуть búdutʹ sporúdžuvaty, búdutʹ sporúdžuvatʹ, sporúdžuvatymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | спору́джуймо sporúdžujmo |
second-person | спору́джуй sporúdžuj |
спору́джуйте sporúdžujte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
спору́джував sporúdžuvav |
спору́джували sporúdžuvaly |
feminine я / ти / вона |
спору́джувала sporúdžuvala | |
neuter воно |
спору́джувало sporúdžuvalo |