с- (s-) + прийма́ти (pryjmáty)
сприйма́ти • (spryjmáty) impf (perfective сприйня́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | сприйма́ти, сприйма́ть spryjmáty, spryjmátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | спри́йманий sprýjmanyj impersonal: спри́ймано sprýjmano |
| adverbial | сприйма́ючи spryjmájučy |
сприйма́вши spryjmávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
сприйма́ю spryjmáju |
бу́ду сприйма́ти, бу́ду сприйма́ть, сприйма́тиму búdu spryjmáty, búdu spryjmátʹ, spryjmátymu |
| 2nd singular ти |
сприйма́єш spryjmáješ |
бу́деш сприйма́ти, бу́деш сприйма́ть, сприйма́тимеш búdeš spryjmáty, búdeš spryjmátʹ, spryjmátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
сприйма́є spryjmáje |
бу́де сприйма́ти, бу́де сприйма́ть, сприйма́тиме búde spryjmáty, búde spryjmátʹ, spryjmátyme |
| 1st plural ми |
сприйма́єм, сприйма́ємо spryjmájem, spryjmájemo |
бу́демо сприйма́ти, бу́демо сприйма́ть, сприйма́тимемо, сприйма́тимем búdemo spryjmáty, búdemo spryjmátʹ, spryjmátymemo, spryjmátymem |
| 2nd plural ви |
сприйма́єте spryjmájete |
бу́дете сприйма́ти, бу́дете сприйма́ть, сприйма́тимете búdete spryjmáty, búdete spryjmátʹ, spryjmátymete |
| 3rd plural вони |
сприйма́ють spryjmájutʹ |
бу́дуть сприйма́ти, бу́дуть сприйма́ть, сприйма́тимуть búdutʹ spryjmáty, búdutʹ spryjmátʹ, spryjmátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | сприйма́ймо spryjmájmo |
| second-person | сприйма́й spryjmáj |
сприйма́йте spryjmájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
сприйма́в spryjmáv |
сприйма́ли spryjmály |
| feminine я / ти / вона |
сприйма́ла spryjmála | |
| neuter воно |
сприйма́ло spryjmálo | |