From с- (s-) + пусто́шити (pustóšyty). Compare Belarusian спусто́шыць (spustóšycʹ), Polish spustoszyć.
спусто́шити • (spustóšyty) pf (imperfective спусто́шувати) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | спусто́шити, спусто́шить spustóšyty, spustóšytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | спусто́шений spustóšenyj impersonal: спусто́шено spustóšeno |
| adverbial | — | спусто́шивши spustóšyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | спусто́шу spustóšu |
| 2nd singular ти |
— | спусто́шиш spustóšyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | спусто́шить spustóšytʹ |
| 1st plural ми |
— | спусто́шим, спусто́шимо spustóšym, spustóšymo |
| 2nd plural ви |
— | спусто́шите spustóšyte |
| 3rd plural вони |
— | спусто́шать spustóšatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | спусто́шмо spustóšmo |
| second-person | спусто́ш spustóš |
спусто́ште spustóšte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
спусто́шив spustóšyv |
спусто́шили spustóšyly |
| feminine я / ти / вона |
спусто́шила spustóšyla | |
| neuter воно |
спусто́шило spustóšylo | |