спів- (spiv-, “co-”) + а́втор (ávtor, “author”). Compare Polish współautor.
співа́втор • (spivávtor) m pers (genitive співа́втора, nominative plural співа́втори, genitive plural співа́вторів)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | співа́втор spivávtor |
співа́втори spivávtory |
| genitive | співа́втора spivávtora |
співа́вторів spivávtoriv |
| dative | співа́второві, співа́втору spivávtorovi, spivávtoru |
співа́вторам spivávtoram |
| accusative | співа́втора spivávtora |
співа́вторів spivávtoriv |
| instrumental | співа́втором spivávtorom |
співа́вторами spivávtoramy |
| locative | співа́второві, співа́вторі spivávtorovi, spivávtori |
співа́вторах spivávtorax |
| vocative | співа́вторе spivávtore |
співа́втори spivávtory |