From спів- (spiv-) + бе́сі́дник (bésídnyk). Compare Russian собесе́дник (sobesédnik), Belarusian субясе́днік (subjasjédnik).
співбе́сідник or співбесі́дник • (spivbésidnyk or spivbesídnyk) m pers (genitive співбе́сідника or співбесі́дника, nominative plural співбе́сідники or співбесі́дники, genitive plural співбе́сідників or співбесі́дників, feminine співбе́сідниця or співбесі́дниця)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | співбе́сідник, співбесі́дник spivbésidnyk, spivbesídnyk |
співбе́сідники, співбесі́дники spivbésidnyky, spivbesídnyky |
| genitive | співбе́сідника, співбесі́дника spivbésidnyka, spivbesídnyka |
співбе́сідників, співбесі́дників spivbésidnykiv, spivbesídnykiv |
| dative | співбе́сідникові, співбе́сіднику, співбесі́дникові, співбесі́днику spivbésidnykovi, spivbésidnyku, spivbesídnykovi, spivbesídnyku |
співбе́сідникам, співбесі́дникам spivbésidnykam, spivbesídnykam |
| accusative | співбе́сідника, співбесі́дника spivbésidnyka, spivbesídnyka |
співбе́сідників, співбесі́дників spivbésidnykiv, spivbesídnykiv |
| instrumental | співбе́сідником, співбесі́дником spivbésidnykom, spivbesídnykom |
співбе́сідниками, співбесі́дниками spivbésidnykamy, spivbesídnykamy |
| locative | співбе́сідникові, співбе́сіднику, співбесі́дникові, співбесі́днику spivbésidnykovi, spivbésidnyku, spivbesídnykovi, spivbesídnyku |
співбе́сідниках, співбесі́дниках spivbésidnykax, spivbesídnykax |
| vocative | співбе́сіднику, співбесі́днику spivbésidnyku, spivbesídnyku |
співбе́сідники, співбесі́дники spivbésidnyky, spivbesídnyky |