From спів- (spiv-) + вла́сник (vlásnyk).
співвла́сник • (spivvlásnyk) m pers (genitive співвла́сника, nominative plural співвла́сники, genitive plural співвла́сників, feminine співвла́сниця)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | співвла́сник spivvlásnyk |
співвла́сники spivvlásnyky |
| genitive | співвла́сника spivvlásnyka |
співвла́сників spivvlásnykiv |
| dative | співвла́сникові, співвла́снику spivvlásnykovi, spivvlásnyku |
співвла́сникам spivvlásnykam |
| accusative | співвла́сника spivvlásnyka |
співвла́сників spivvlásnykiv |
| instrumental | співвла́сником spivvlásnykom |
співвла́сниками spivvlásnykamy |
| locative | співвла́сникові, співвла́снику spivvlásnykovi, spivvlásnyku |
співвла́сниках spivvlásnykax |
| vocative | співвла́снику spivvlásnyku |
співвла́сники spivvlásnyky |