From співме́шкан(ець) (spivméškan(ecʹ)) + -ка (-ka). Compare Polish współmieszkanka.
співме́шканка • (spivméškanka) f pers (genitive співме́шканки, nominative plural співме́шканки, genitive plural співме́шканок, masculine співме́шканець)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | співме́шканка spivméškanka |
співме́шканки spivméškanky |
genitive | співме́шканки spivméškanky |
співме́шканок spivméškanok |
dative | співме́шканці spivméškanci |
співме́шканкам spivméškankam |
accusative | співме́шканку spivméškanku |
співме́шканок spivméškanok |
instrumental | співме́шканкою spivméškankoju |
співме́шканками spivméškankamy |
locative | співме́шканці spivméškanci |
співме́шканках spivméškankax |
vocative | співме́шканко spivméškanko |
співме́шканки spivméškanky |