спів- (spiv-) + уча́сник (učásnyk)
співуча́сник • (spivučásnyk) m pers (genitive співуча́сника, nominative plural співуча́сники, genitive plural співуча́сників, feminine співуча́сниця, relational adjective співуча́сницький)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | співуча́сник spivučásnyk |
співуча́сники spivučásnyky |
genitive | співуча́сника spivučásnyka |
співуча́сників spivučásnykiv |
dative | співуча́сникові, співуча́снику spivučásnykovi, spivučásnyku |
співуча́сникам spivučásnykam |
accusative | співуча́сника spivučásnyka |
співуча́сників spivučásnykiv |
instrumental | співуча́сником spivučásnykom |
співуча́сниками spivučásnykamy |
locative | співуча́сникові, співуча́снику spivučásnykovi, spivučásnyku |
співуча́сниках spivučásnykax |
vocative | співуча́снику spivučásnyku |
співуча́сники spivučásnyky |