Inherited from Old East Slavic спѣти (spěti, “to succede, to hurry, to strive for, to facilitate”), from Proto-Slavic *spěti, from Proto-Indo-European *spewd- (“press, hurry”). Cognate with Bulgarian успе́я (uspéja), Old Church Slavonic спѣти (spěti), Slovene speti, Slovak spieť, Czech spět. Non-Slavic cognates include English speed, German sputen (“to hasten”) and Latin spērō.
спі́ти • (spíty) impf (intransitive)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | спі́ти, спіть spíty, spitʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | спі́ючи spíjučy |
спі́вши spívšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
спі́ю spíju |
бу́ду спі́ти, бу́ду спі́ть, спі́тиму búdu spíty, búdu spítʹ, spítymu |
2nd singular ти |
спі́єш spíješ |
бу́деш спі́ти, бу́деш спі́ть, спі́тимеш búdeš spíty, búdeš spítʹ, spítymeš |
3rd singular він / вона / воно |
спі́є spíje |
бу́де спі́ти, бу́де спі́ть, спі́тиме búde spíty, búde spítʹ, spítyme |
1st plural ми |
спі́єм, спі́ємо spíjem, spíjemo |
бу́демо спі́ти, бу́демо спі́ть, спі́тимемо, спі́тимем búdemo spíty, búdemo spítʹ, spítymemo, spítymem |
2nd plural ви |
спі́єте spíjete |
бу́дете спі́ти, бу́дете спі́ть, спі́тимете búdete spíty, búdete spítʹ, spítymete |
3rd plural вони |
спі́ють spíjutʹ |
бу́дуть спі́ти, бу́дуть спі́ть, спі́тимуть búdutʹ spíty, búdutʹ spítʹ, spítymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | спі́ймо spíjmo |
second-person | спій spij |
спі́йте spíjte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
спів spiv |
спі́ли spíly |
feminine я / ти / вона |
спі́ла spíla | |
neuter воно |
спі́ло spílo |
From с- (s-) + пі́ти (píty, “to sing”) (archaic).
спі́ти • (spíty) pf (imperfective співа́ти or пі́ти)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | спі́ти, спіть spíty, spitʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | спі́тий spítyj impersonal: спі́то spíto |
adverbial | — | спі́вши spívšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | спі́ю spíju |
2nd singular ти |
— | спі́єш spíješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | спі́є spíje |
1st plural ми |
— | спі́єм, спі́ємо spíjem, spíjemo |
2nd plural ви |
— | спі́єте spíjete |
3rd plural вони |
— | спі́ють spíjutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | спі́ймо spíjmo |
second-person | спій spij |
спі́йте spíjte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
спів spiv |
спі́ли spíly |
feminine я / ти / вона |
спі́ла spíla | |
neuter воно |
спі́ло spílo |