стабі́льний (stabílʹnyj, “stable”) + -ість (-istʹ, noun-forming suffix). Compare Russian стаби́льность (stabílʹnostʹ), Belarusian стабі́льнасць (stabílʹnascʹ), Polish stabilność.
стабі́льність • (stabílʹnistʹ) f inan (genitive стабі́льності or стабі́льности, uncountable)
singular | |
---|---|
nominative | стабі́льність stabílʹnistʹ |
genitive | стабі́льності, стабі́льности stabílʹnosti, stabílʹnosty |
dative | стабі́льності stabílʹnosti |
accusative | стабі́льність stabílʹnistʹ |
instrumental | стабі́льністю stabílʹnistju |
locative | стабі́льності stabílʹnosti |
vocative | стабі́льносте stabílʹnoste |