Inherited from Proto-Slavic *stavati.
става́ти • (staváty) impf (perfective ста́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | става́ти, става́ть staváty, stavátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | стаючи́ stajučý |
става́вши stavávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
стаю́ stajú |
бу́ду става́ти, бу́ду става́ть, става́тиму búdu staváty, búdu stavátʹ, stavátymu |
| 2nd singular ти |
стає́ш stajéš |
бу́деш става́ти, бу́деш става́ть, става́тимеш búdeš staváty, búdeš stavátʹ, stavátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
стає́ stajé |
бу́де става́ти, бу́де става́ть, става́тиме búde staváty, búde stavátʹ, stavátyme |
| 1st plural ми |
стає́м, стаємо́ stajém, stajemó |
бу́демо става́ти, бу́демо става́ть, става́тимемо, става́тимем búdemo staváty, búdemo stavátʹ, stavátymemo, stavátymem |
| 2nd plural ви |
стаєте́ stajeté |
бу́дете става́ти, бу́дете става́ть, става́тимете búdete staváty, búdete stavátʹ, stavátymete |
| 3rd plural вони |
стаю́ть stajútʹ |
бу́дуть става́ти, бу́дуть става́ть, става́тимуть búdutʹ staváty, búdutʹ stavátʹ, stavátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | става́ймо stavájmo |
| second-person | става́й staváj |
става́йте stavájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
става́в staváv |
става́ли stavály |
| feminine я / ти / вона |
става́ла stavála | |
| neuter воно |
става́ло staválo | |