From с- (s-) + тве́рдити (tvérdyty). Compare Belarusian сцве́рдзіць (scvjérdzicʹ), Polish stwierdzić.
стве́рдити • (stvérdyty) pf (imperfective стве́рджувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | стве́рдити, стве́рдить stvérdyty, stvérdytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | стве́рджений stvérdženyj impersonal: стве́рджено stvérdženo |
| adverbial | — | стве́рдивши stvérdyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | стве́рджу stvérdžu |
| 2nd singular ти |
— | стве́рдиш stvérdyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | стве́рдить stvérdytʹ |
| 1st plural ми |
— | стве́рдим, стве́рдимо stvérdym, stvérdymo |
| 2nd plural ви |
— | стве́рдите stvérdyte |
| 3rd plural вони |
— | стве́рдять stvérdjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | стве́рдьмо stvérdʹmo |
| second-person | ствердь stverdʹ |
стве́рдьте stvérdʹte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
стве́рдив stvérdyv |
стве́рдили stvérdyly |
| feminine я / ти / вона |
стве́рдила stvérdyla | |
| neuter воно |
стве́рдило stvérdylo | |