Inherited from Old Ruthenian стогна́ти (stohnáti), from Old East Slavic стонати (stonati), from Proto-Slavic *stonati. The "г" is probably of expressive origin, compare Old East Slavic стогнание (stognanie).
стогна́ти • (stohnáty) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | стогна́ти, стогна́ть stohnáty, stohnátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | сто́гнучи stóhnučy |
стогна́вши stohnávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
стогну́ stohnú |
бу́ду стогна́ти, бу́ду стогна́ть, стогна́тиму búdu stohnáty, búdu stohnátʹ, stohnátymu |
| 2nd singular ти |
сто́гнеш stóhneš |
бу́деш стогна́ти, бу́деш стогна́ть, стогна́тимеш búdeš stohnáty, búdeš stohnátʹ, stohnátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
сто́гне stóhne |
бу́де стогна́ти, бу́де стогна́ть, стогна́тиме búde stohnáty, búde stohnátʹ, stohnátyme |
| 1st plural ми |
сто́гнем, сто́гнемо stóhnem, stóhnemo |
бу́демо стогна́ти, бу́демо стогна́ть, стогна́тимемо, стогна́тимем búdemo stohnáty, búdemo stohnátʹ, stohnátymemo, stohnátymem |
| 2nd plural ви |
сто́гнете stóhnete |
бу́дете стогна́ти, бу́дете стогна́ть, стогна́тимете búdete stohnáty, búdete stohnátʹ, stohnátymete |
| 3rd plural вони |
сто́гнуть stóhnutʹ |
бу́дуть стогна́ти, бу́дуть стогна́ть, стогна́тимуть búdutʹ stohnáty, búdutʹ stohnátʹ, stohnátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | стогні́м, стогні́мо stohním, stohnímo |
| second-person | стогни́ stohný |
стогні́ть stohnítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
стогна́в stohnáv |
стогна́ли stohnály |
| feminine я / ти / вона |
стогна́ла stohnála | |
| neuter воно |
стогна́ло stohnálo | |